ТИМЧАСОВИЙ ОСНОВНИЙ ЗАКОН
про державну самостійність українських земель бувшої австро-
угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою
на засіданню 13 падолиста 1918.
Артикул І—Назва.
Держава, проголошена на підставі права
самоозначення народів Українською Національною Радою у Львові дня 19
жовтня 1916
року, обнимаюча весь простір бувшої австро-угорської монархії, заселений
переважно українцями, має назву Західно-Українська Народня Республіка.
Артикул II — Границі.
Простір Західно-Української Народньої Республіки
покривається
з українською суцільного етнографічною областю в межах бувшої
австро-угорської монархії — то є з українською частиною бувших
австрійських коронних країв Галичини з Володимирією і Буковини
та з українськими частинами бувших угорських столиць (комітатів):
Спиш, Шариш, Земплин, Уг, Берег, Угоча і Марморош — як вона
означена на етнографічній карті австрійської монархії Карла барона
Черніга, Ethnographische Karte der osterreischen Monarchie, entworten
von Karl Freiherrn Czernig, herausgegeben von K. K. Direktion der
administrativen Statistik. Wien 1855. Masstab 1 : 864.000.
Артикул III — Державна суверенність
Отся державна територія творить самостійну Західно-Українську
Народню Республіку.
Артикул IV — Державне заступництво.
Права влади іменем Західно-Української Народньої
Республіки
виконує весь її народ через своє заступництво, вибране на основі
загального, рівного, безпосередньо тайного і пропорціонального права
голосування без ріжниці пола. На сій основі мають бути вибрані
установчі збори Західно-Української Народньої Республіки. До часу
зібрання установчих зборів виконує всю вдасть Українська Національна
Рада і Державний Секретаріят.
Артикул V — Герб і прапор.
Гербом Західно-Української Народньої Республіки є Золотий Лев
на синім полі, обернений у свою праву сторону. Державна печать
має довкола гербу напис «Західно-Українська Народня Республіка» *.
| 
