П`ятниця, 19.04.2024, 14:43
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт Житомирських істориків

Вхід до нас
Поділ на категорії
Чат істориків
Ваші думки
Чого сайту не вистачає?

Всього відповідей: 10

Каталог статей

Головна » Статті » Історичні документи

Меморандум ОУН Бандерн до уряду Райху (15) червня 1941 p.

І. (...) Цей меморандум... базується на переконанні, що весь цей комплекс питань важливий за своїми вагомими наслідками не тільки для України, але також для Німецького райху, і тільки таке рішення, яке відповідатиме історичним та народним інтересам України, також принесе користь Німеччині; рішення, несприйнятливе для України, завдасть також великої шкоди для Німеччини. (...) Дальше тут будуть висунені тільки ті аспекти, які затор-кують інтереси Німецького райху, але це не означає, що інтереси України мають бути другорядні. Бо українські націоналісти насамперед заступають інтереси свого власного народу. (...)

III. Навіть якщо при вході в Україну німецькі війська спочатку будуть самозрозуміле зустрічати як визволителів, таке ставлення може швидко змінитися якщо Німеччина увійде на Україну без наміру відновлення Української Держави й використання відповідних гасел. (...) Без незалежної Української Держави новий порядок в Європі немислимий... (...) Через двадцятирічне вороже наставления до влади наросли в душі українського народу елементи, які проявлятимуться по відношенні до кожного насильницького режиму, що не бере до уваги українських національних домагань... Лише від настанови українського народу залежатиме, чи Україна стане доповняючим простором для нововпорядкованої Європи, чи джерелом небезпек. Не треба ніколи забувати, що, крім німецького впливу, Україна також може зазнавати впливу Москви чи Англії. Бо в даний політичний момент, як би це не здавалось парадоксальним, Україна не перебуває, як у географічному просторі, між Німеччиною і Москвою, але між Німеччиною й Англією. Після двадцяти років насильницького більшовицького режиму український народ став дуже чутливий до всіх питань, що стосуються його свободи, і таке психологічне ставлення можна не тільки пояснити, а й треба мати його на увазі, якщо хтось хоче знайти в особі українців друзів і союзників. Безмежна любов до свободи проявляється в українців уже протягом трьох століть, а не щойно від двадцяти років. Це прагнення незалежності, воля до боротьби і постійна настроєність на опір проти іноземного впливу створили особливий тип сучасного українця, який проявляється у недовірливій і негативній поставі до всього чужого... Але також не треба забувати, що розумна політика може перетворити цю негативну поставу на набагато більшу волю до будівництва, якщо цю справу лишиться самим українцям. Найменше насильство викличе протилежні наслідки. Виходячи з того, що український революційний рух мало відомий або зовсім невідомий в Європі, та що тому не враховується багато моментів цього питання, тоді як інші моменти недооцінюється або переоцінюється, українські націоналісти вва жають своїм обов'язком сформулювати свої хоч скромні настанови щодо можливості вирішення українського питання.

IV. Не говорячи про відповідний взаємозв'язок у теперішніх німецько-російських відносинах, треба визнати таке: На європейському континенті зараз домінують дві імперіалістичні ідеї: німецька ідея Райху, яка спрямована на новий порядок в Європі, та ідея російського імперіалізму, що спирається на світову революцію. (...) У Східній Європі домінування з допомогою технічних засобів держави й адміністрації, що спираються на сильну окупаційну армію, неможливе на тривалий час. (...) Висновок: Військова окупація Східної Європи не може утримуватися тривалий час. Тільки новий політичний порядок, збудований на основі народного принципу, може гарантувати здоровий розвиток. Тільки незалежна Українська держава зможе відстоювати цей новий порядок.

V. Зрозуміло, що Німеччина планує прилучити Україну до системи європейського континенту головним чином з економічних причин. Зараз Україна є найважливішим економічним фактором Радянського Союзу і найбагатшою країною Європи на природні ресурси. (...) При тому вона буде мусила сформувати на цьому великому економічному просторі власну економічну зону, бо ж саме цього вимагає Україна з огляду на свою величину і своє економічне значення. Тому то незвичайно важливим є брати до уваги незалежність України. (...) ...Перенесення економічного центру до Берліна разом зі збереженням централізованої системи і без забезпечення незалежности української економіки не зможе задовольнити стремління України до співпраці з Європою. Висновок: Щоб могти виконувати функцію органічної частини великого європейського економічного простору і доповнювати його. Українська Держава мусить бути економічно самостійною.

VI. Виходячи з того, що інтереси двох наших народів потребують природного союзу, німецько-українські відносини повинні базуватися на щирій дружбі... (...) ...Українські збройні сили є найкращим засобом надати тривалу форму військовим чеснотам (українців), і вони будуть необхідні для захисту Української держави й організованого по-новому східного простору. (...) Висновок: Незалежні українські збройні сили, які відповідали би духу України, будуть гарантом німецько-українського союзу й зможуть послабити тиск Росії на Європу.

VII. Треба ствердити, що для вирішення українського питання нема жодної аналогії. Від 1938 року в Європі утворилися дві нові держави: Словаччина й Хорватія. Не вказуючи на різницю між країнами за їх розмірами чи за неселенням, українська проблема все таки значно важливіша, бо вирішення цієї проблеми спричинить радикальні зміни в політичній та економічній структурі європейського континенту і підніме питання, що мають міжконтинентальне значення. Але еволюція німецько-українських відносин залежить не лише від остаточного вирішення (української) проблеми, а й від методів, що будуть застосовані з самого початку. (...) ...Кожна потуга, яка, дбаючи одночасно про власні інтереси, бажає влаштувати новий порядок у Східній Європі, повинна мати на увазі цю рішучість (українців). (...) Організація Українських Націоналістів

Категорія: Історичні документи | Додав: maxys (18.12.2010)
Переглядів: 458
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Історичний пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка